Коли народжується дитина, ти почуваєшся наче поет,навіть якщо ним не був ніколи. До тебе всі телефонують,вітають наче після закінчення школи. Ти говориш про підгузки і різні кофтинки, але не забуваєш про нові почуття дитинки. Ти можеш всплакнути,а можеш напитись, Дитиною ти тільки з коханою будеш ділитись. Ти любитимеш дитину до кінця своїх років, А от дитина буде відповідати взаїмністю - миром на мир. І навіть якщо син чи дочка покинуть тебе і заберуть здоров'я і безсонні ночки, Ти всеодно будеш пам*ятати день коли вони народилися, і такими тендітними,беззахисними очима на тебе дивилися. Ти любитимеш дитину навіть якщо вона не права, Бо це твоя рідна кровинка і в ній частинка твого життя.Коли народжується дитина, ти почуваєшся наче поет,навіть якщо ним не був ніколи. До тебе всі телефонують,вітають наче після закінчення школи. Ти говориш про підгузки і різні кофтинки, але не забуваєш про нові почуття дитинки. Ти можеш всплакнути,а можеш напитись, Дитиною ти тільки з коханою будеш ділитись. Ти любитимеш дитину до кінця своїх років, А от дитина буде відповідати взаїмністю - миром на мир. І навіть якщо син чи дочка покинуть тебе і заберуть здоров'я і безсонні ночки, Ти всеодно будеш пам*ятати день коли вони народилися, і такими тендітними,беззахисними очима на тебе дивилися. Ти любитимеш дитину навіть якщо вона не права, Бо це твоя рідна кровинка і в ній частинка твого життя. (Гончарук Роман)
|